КОНСЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Перетворювати в консерви (у 1 знач.). Консервувати овочі; Гриби консервують у скляних банках.
2. спец. Піддавати спеціальній обробці, створювати відповідні умови і т. ін., щоб запобігти псуванню, розкладу тощо. Консервувати деревину; Консервувати качани; Консервувати кров.
3. Тимчасово припиняти хід, розвиток, діяльність чого-небудь. Консервувати будівництво заводу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 264.