КОНСУЛЬТА́НТ, а, ч. Той, хто дає консультації з питань свого фаху. Вона тут і лікар, і консультант, і консиліум; виважувала своїми руками людські життя і смерті (Мушк., Серце.., 1962, 146); Від спеціаліста нині вимагається, щоб він був не просто кваліфікованим консультантом, добрим порадником, а й умілим організатором, здатним перетворювати свої знання.. в реальні результати (Ком. Укр., 1, 1969, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 267.