КОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до конфіскува́ти. Небіжчикові дала казна на виплат.. конфісковане на Волині в польського повстанця дідича ще друге село (Н.-Лев., І, 1956, 598); В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон (Гончар, II, 1959, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 273.