КОНЦЕНТРА́Т, у, ч.
1. Спеціально оброблений сухий продукт, зручний для зберігання й швидкого готування їжі. Почали широко застосовувати.. харчові концентрати (Технол. пригот. їжі, 1957, 8); Харкевич сидів на своїй колоді і їв гречану кашу з концентрату (Голов., Тополя.., 1965, 213).
2. Корм для худоби, що містить у собі багато поживних речовин (зерно, висівки борошна тощо). Зерно бобових культур і продукти його переробки є кращими концентратами (Зерн. боб. культ., 1956, 5); До складу концентратів [раціону для корів] входить 1-1.5 кілограма подрібнених качанів кукурудзи, 0,5-0,8 кілограма макухи й кілограм подрібненого зерна ячменю (Колг. Укр., 1, 1957, 20).
3. гірн. Руда, збагачена високим вмістом металу внаслідок спеціальної обробки. Щоб одержати так званий урановий концентрат, руду обробляють сірчаною кислотою (Наука.., 11, 1956, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 274.