Слово "координація" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв’язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. Була координація дій [партизанів] з штабами фронтів (Шер., В партиз. загонах, 1947, 122); Рада Економічної Взаємодопомоги відіграє важливу роль у координації планів розвитку народного господарства соціалістичних країн (Наука.., 2, 1960, 6); Особливого значення набуває нині питання координації науково-дослідної роботи (Рад. Укр., 14.Х 1961, 2).

2. Узгодженість рухів, дій і т. ін. У 3 роки мозочок дитини своїми розмірами наближається до мозочка дорослої людини, у зв’язку з чим розвивається здатність збереження рівноваги тіла й координації рухів (Шк. гігієна, 1954, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 278.