КОРАБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до корабе́ль 1. На помості корабельнім розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти (Л. Укр., І, 1951, 310); Нищівний вогонь корабельної артилерії не дав змоги прорвати укріплення (Гончар, Таврія.., 1957, 374); // Який служить, працює на кораблі. До боцмана підбіг корабельний лікар (Ткач, Моряки, 1948, 17); Нині лейтенант корабельної служби.. — не тільки прекрасно навчений бойовий офіцер, а й спеціаліст з широким інженерно-технічним кругозором (Рад. Укр., 22.II 1962, 3); // Признач. для будівництва та лагодження кораблів. Говорили люди, що Петро.. на корабельному заводі працював (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 66).
∆ Корабе́льний ліс — ліс з високими прямими деревами; дерево, яке використовують для будування кораблів. На Боспор ввозили [греки] корабельний ліс (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 285.