Слово "кораблик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОРА́БЛИК1, а, ч. Зменш.-пестл. до корабе́ль 1. Ніхто з моря кораблика До берега не привертає (Бор., Тв., 1957, 97); До скаливже рукою подать. Ще хвилинай скіпки полетять Від кораблика нашого (Воронько, Драгі.., 1959, 113); // Дитяча іграшка — човник із паперу, кори тощо. Унизу.. біг.. потік води, і хлопчаки наввипередки пускали паперові кораблики (Собко, Звич. життя, 1957, 72).

КОРА́БЛИК2, а, ч., заст. Старовинний жіночий головний убір. Не надіну я серпанка.. Одягнуся, як міщанка, У кораблик і керсет (Щог., Поезії, 1958, 244); Ярина.. надівала на голову кораблик (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 285.