КОРЕГУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. корегува́ти. Могли й навмисне залишити його [фашиста] для корегування вогню по наших вогневих точках (Підс., Віч-на-віч, 1962, 170); Серед чудової апаратури, встановленої на борту станції «Луна-9», особливе захоплення викликають ракети, призначені для корегування орбіти (Веч. Київ, 9.11 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 286.