КОРЕСПОНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, заст. Листуватися з ким-небудь. Ті і подібні їм великі представники російської науки та російської культурної праці кореспондують із нами (Фр., XVI, 1955, 354); Знов кореспондую з земляками в справі відшукування посади (Сам., II, 1958, 466).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 289.