Слово "користь" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КО́РИ́СТЬ, і, ж.

1. Добрі наслідки для кого-, чого-небудь; протилежне шкода. Од того вийшло більше шкоди, ніж користі (Н.-Лев., III, 1956, 133); У колективі буде змога використати всі здібності людські.., щоб вони давали повноцінну користь (Ле, Опов., 1950, 168); Велику користь дав повітря соснового лісу й деяким хворим на бронхіальну астму (Наука.., 9, 1956, 19).

◊ Іти́ (піти́) на ко́ри́сть кому, чому — позитивно діяти, впливати на кого-, що-небудь, давати добрі наслідки. Вони [робітники] борються за такий устрій суспільства, в якому створені спільною працею багатства йшли б на користь усім трудящим, а не жменьці багатіїв (Ленін, 7, 1949, 172); — Я, певно, цим нажебраним в бідноти добром не здобрію; мабуть, воно не піде мені на користь… (Н.-Лев., V, 1956, 311).

2. Матеріальна вигода для кого-небудь: прибуток. Любітесь, діточки, весною. На світі в кого любить І без користі (Шевч., II, 1953, 224); — Була фабрика, а хто мав користь з неї? (Коцюб., II, 1955, 11); Даремно Ліда думав, що Кузьмич не розуміє користі від її [Валентини] винаходу (Руд., Вітер.., 1958, 13).

◊ Витяга́ти (ви́тягти, ви́тягнути) ко́ри́сть див. витяга́ти; Говори́ти на ко́ри́сть кого, чого — бути доказом позитивних якостей, правоти кого-, чого-небудь; На ко́ри́сть чию, кого, кому: а) (також чого, чому) з добрими наслідками для кого-, чого-небудь. Спасибі Вам.. за Вашу невсипучу працю на користь рідній мові (Мирний, V, 1955, 401); Хай важка дорога; Хай похмурі днини,— Все зроби, що мога. На користь країни! (Граб., І, 1959, 336); Справу було вирішено на їхню користь (Вільде, Сестри.., 1958, 119); б) заради прибутку, чиєї-небудь матеріальної вигоди. Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів (Вовчок, І, 1955, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 290.