Слово "королювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОРОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. Бути королем (у 1 знач.), правити королівством. Багатий дуже був той край. Де він [Лев] королював (Гл., Вибр., 1957, 148).

2. перен., розм. Мати владу над ким-небудь; володарювати. Моїй Насті не буде над ким королювати, хіба над.. німою француженкою (Н.-Лев., III, 1956, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 297.