Слово "коряк" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОРЯ́К1, а, ч.

1. Кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина тощо); корець (у 1 знач.), ківш (у 1 знач.). Повитягав [кухар] з казана.. зварену рибу і склав її в стябло, чи здоровий коряк, в котрому навіть держално було видовбане (Н.-Лев., II, 1956, 222); Треба коряк який взяти до рук, Напиться води-джерелівки (Фр., XI, 1952, 417); — Пийте! — піднесли йому [голові колгоспу] алюмінієвий коряк молока (Рудь, Гомін.., 1959, 53); // Черпак для вихлюпування води з човна. — Човен, сказати правду, .. тече, та там коряк лежить,— будете вихлюпувати (Вишня, II, 1956, 215).

2. Дерев’яний черпак для набирання зерна, борошна тощо. [Кукса:] Піди у млин, нехай Антон візьме коряк з якого там купецького лантуха (Кроп., І, 1958, 176); * У порівн. Підставляє [мірошник] пальці під мучник, підносить чорну, мов старий коряк, руку до носа, підіймає голову до коша: — Левку, засипай! (Стельмах, І, 1962, 146); // Міра сипких тіл (як плата за мливо). Моє діло мірошницьке — підкрути та й сядь, а коряки бери! (Номис, 1864, № 3114); Як тілько млина я поставив, Коряк непомірний помольцям приправив (Манж., Тв., 1955, 249).

КОРЯ́К2 див. коряки́.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 303.