Слово "котрий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОТРИ́Й, а, е, займ.

1. пит. Який саме? Який за порядком? — В котрому вікні він сидів? — знов спитав Микола (Н.-Лев., II, 1956, 201); Дев’ять таких бочок, повних вина, повипинали боки і розляглись підковою.. попід стінами льоху. — Котре біле? — збудив тишу Йон (Коцюб., І, 1955, 242); — На пост? — Каленик смачно позіхнув. — А котра зараз година? (Гончар, III, 1959, 311); // Який із кількох? Котрий з вас поїде?

2. неознач. Один із кількох; який-небудь, будь-який. [Круста:] Анакреон старіший був над тебе в той час, коли складав веселі оди. От якби нам хто заспівав котру! (Л. Укр., II, 1951, 397); Треба ж все те оберігати, щоб у такій метушні хтось.. не поцупив котрої сулії (Кучер, Трудна любов, 1960, 165).

3. рідко. При повторенні на початку речень означав Один, другий. Дітвора, комаре біжить, котрого на руках несуть (Кв.-Осн., II, 1956, 124).

4. у знач. спол. сл. Те саме, що яки́й. Онисько.. у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі, смішив дівчат (Мирний, III, 1954, 44); Хто зна, котре з них [світил медицини] має рацію (Л. Укр., V, 1956, 419); Чується.. Шум океану. Луною котрого ця річка Воркоче (Рильський, І, 1960, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 311.