Слово "кохання" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОХА́ННЯ, я, с.

1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання (у 1 знач.). Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (Н.-Лев., III, 1956, 329); Не кажи, що без кохання Твої літа проминуть, Що дівчачі почування Марно в серденьку заснуть… (Граб., І, 1959, 364); І в серці моєму займалося тихе світання, Я знав, що у ньому давно уже зріє кохання (Пера., II, 1958, 53); // Особа, що викликає таке почуття; кохана людина. [Василь:] Он-он де те віконечко, .. там мов вірне кохання сидить, мене дожидає (Мирний, V, 1955, 112); Сідлає коня молодий партизан, і дівчина зброю йому подає: — До стрічі нової, кохання моє! (Сос., II, 1958, 39).

2. рідко. Те саме, що любо́в 2. Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Вовчок, І, 1955, 331); Хо стрівається очима з худою, мізерною людиною і не витримує того погляду, повного віри, повного кохання до своєї країни (Коцюб., І, 1955, 175).

3. Дія або стан за знач. коха́ти 1, 3 і коха́тися. Зміст його [роману «Трістан та Ізольда»] — фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Л. Укр., І, 1951, 409); Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою, — і вічні ми будемо з нею! (Сос., II, 1958, 314); Настали роки кохання в полі та в худобі (Мирний, І, 1949, 29); Ростеш ти в коханні у батька дитина (Щог., Поезії, 1958, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 313.