Слово "кочерга" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КОЧЕРГА́, и́, ж.

1. Те саме, що коцюба́ 1. Кочерга до печі хазяйка — вона своє діло зна, жар загріба (Номис, 1864, ,№ 10295); Саме став топитися тол. Партизани залізними невеличкими кочергами почали вибирати його в дерев’яні скриньки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 775).

◊ Ні бо́гові сві́чка, ні чо́ртові кочерга́ див. бог.

2. тільки мн. Сукупність знарядь, якими пораються біля печі (коцюба, рогач, дерев’яна лопата тощо). Мар’я ходила, як сова, насуплена — мовчазна, торохтіла кочергами, мисками, горшками (Мирний, III, 1954, 155); Кинулась [мати] деркач з-під печі.., закладений кочергами, витягати (Тич., І, 1957, 258).

3. тільки мн. Те саме, що кочере́жник. В кочергах, під припічком і по всіх темних закутках притаїлись, сумуючи, діди (Вас., І, 1959, 215); Як ішов у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах (Головко, II, 1957, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 315.