КРА́ПЕЛЬНИЦЯ, і, ж., спец.
1. Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель.
2. Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка. Крапельницею може служити зігнута під кутом скляна паличка (Заг. догляд за хворими, 1957, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 324.