КРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Надавати кому-небудь кредит, позику. ЦВК і Раднарком у 1922 р. видали декрет про створення Банку споживчої кооперації, який кредитував промислові підприємства й торгові організації (Іст. УРСР, II, 1957, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 332.