Слово "криж" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КРИЖ, а, ч., заст.

1. Хрест. Ой виступила матір божая. На крижеві сіпала. (Чуб., І, 1872, 161).

◊ Лежа́ти (лягти́, па́дати, впа́сти і т. ін.) кри́жем — лежати, надати лицем до землі, розкинувши руки. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем (Шевч., І, 1963, 92); Лежала [Юзя] крижем на голій підлозі (Л. Укр., III, 1952, 657).

2. Хрестоподібна ручка (звичайно меча). Зняв [Добриня] з голови шолом, поклав руку на криж меча (Скл., Святослав, 1959, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 342.