КРОВОЖЕ́РНИЙ, а, е.
1. Який живиться іншими тваринами, нападає на людей; хижий (про тварин). Кровожерний звір; Кровожерний лев.
2. перен. Жадібний до вбивств, кровопролиття; жорстокий, лютий. Людство знищить згубну, Кровожерну зграю паліїв війни (Бажан, Роки, 1957, 221); —На палю його [Яська]! — наполягав кровожерний Сашко (Чаб., Катюша, 1960, 54); // Який виражає жорстокість. Кровожерні очі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 361.