КРОВОПРОЛИ́ТНИЙ, а, е. Пов’язаний з кровопролиттям. Після тривалих кровопролитних битв військо відходило (Довж., І, 1958, 283); І почалась війна — тяжка, кровопролитна вітчизняна війна (Цюпа, Україна.., 1960, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 362.