КРОКОМІ́Р, а, ч. Прилад у вигляді кишенькового годинника для орієнтовного вимірювання відстаней у кроках; педометр. Вершомет не дуже покладався на крокомір Запари і сам підраховував свої кроки (Трубл., І, 1955, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 364.