КРОХМА́ЛЬ, ю, ч. Вуглевод, що утворюється в листках та стеблах рослин і відкладається зернятками в бульбах, насінні, коренях. Крохмаль.. утворюється в результаті фотосинтезу в листках рослин (Заг. хімія, 1955, 438); Насіння гороху містить більше.. крохмалю, ніж інші культури (Зерн. боб. культ., 1956, 11); // Білий порошок, який добувають із бульб картоплі, зерен рису, пшениці тощо. По хаті пішов дух.. крохмалю (Н.-Лев., III, 1956, 85); Картопляний крохмаль.. широко застосовується в.. промисловості (Картопля, 1957, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 367.