КСИЛО́Л, у, ч., хім. Близький до бензолу ароматичний вуглеводень, що застосовується як розчинник у виробництві пластифікаторів, синтетичного волокна тощо. З допомогою термічної переробки кам’яного вугілля одержують кокс і кам’яновугільну смолу, з якої виділяють такі продукти, як бензол, тулол, ксилол, нафталін (Наука.., 3, 1958, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 380.