Слово "куб" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КУБ1, а, ч.

1. мат. Правильний шестигранник, усі грані якого — квадрати. Прямокутний паралелепіпед, що має рівні виміри, називається кубом (Геом., II, 1954, 37); Фан Савич мовчки діставав чи то конуса, чи куба, .. ставив перед класом на.. підставку (Збан., Сеспель, 1961, 198); // Про який-небудь предмет, споруду, що має форму такої фігури. Коло порога стояла піч.. Це був куб, складений з каміння (Н.-Лев., II, 1956, 392); Довго здалеку дивився [він] на сірий куб головної контори [заводу], вдихав знайомий дим печей (Загреб., Спека, 1961, 318).

2. мат. Добуток трьох однакових Співмножників або третій степінь числа. Щоб піднести до квадрата або куба степінь, треба відповідно помножити на 2 або 3 показник степеня (Алг., І, 1956, 52).

3. розм. Те саме, що кубоме́тр. Навчивсь Русанов працювать, міг ловко, за хвилиночку, ковшем чотири куби взять (Шер., Дружбою.., 1954, 82).

КУБ2, а, ч. Великий казан, бак і т. ін, для переганяння або кип’ятіння рідини. Для перегонки води роблять перегінні куби. Їх звичайно вмазують у піч або нагрівають на вогні спеціальних пальників (Уроки.. хіміка, 1956, 48); В уяві постав бруднуватий барак, .. в кутку величезний «куб» з окропом (Собко, Біле полум’я, 1952, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 380.