Слово "куль" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КУЛЬ, я́, ч. Обмолочений і обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (Н.-Лев., 111,1956,81); — Збудували ми хліва.., своїх кулів натрусили, сніпків з них накрутили іними вшили (Кучер, Прощай.., 1957, 193); Йому треба.. збити на кулі сорок кіп пшениці,він помолотив би й машиною — діло невелике,але йому до зарізу треба кулів: клуні й нові хати синам укривати (Кос., Новели, 1962, 167); * У порівн. Він зразу заплющив очіі, як куль соломи, упав знову на ліжко… (Мирний, І, 1954, 360).

Куль около́ту — сніп жита або пшениці, обмолочений нерозв’язаним. Під вікном блиснув сніп вогню, і зразу ж за цим у хату влетіло водночас чотири кулі околоту (Епік, Тв., 1958, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 392.