КУЛЬБА́ЧНИК, а, ч., заст. Сідляр.— Без шкіри вам не прожити. Проте вона потрібна й іншим цехам.— А звісно: і кульбачникам, і лимарям, і кожум’якам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 392.