КУЛЬГА́ВІСТЬ, вості, ж. Нерівна хода, викликана хворобою ноги або її укороченням. Вона була вродлива, та на її обличчі лежав відбиток суму і болю, спричинених потворною кульгавістю (Дмит., Наречена, 1959, 139); До всього призвичаюється людина. Кульгавість — а втім, часом її зовсім не помітно — та кийок ні в чому немовби не перешкоджають нині Сергієві Антоновичу (Шовк., Людина.., 1962, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 393.