КУЛЬТУ́РНО, присл.
1. В галузі, у питаннях культури (у 1 знач.). Хоч завдання фургона — передусім культурно обслуговувати віддалені кошари, ферми та відділки, проте господареві його доводиться виконувати ще й безліч інших доручень (Гончар, Тронка, 1963, 117); За 30 років радянська жінка політичне і культурно виросла (Рад. Укр., 14.I 1948, 1).
2. У відповідності до вимог культури (у 1, 2 знач.); у відповідності до запитів культурної людини. Живемо культурно, гарно — не пропадає в нас час марно (Укр.. присл.., 1955, 379); — Слухай, ти, зятику дорогий!.. Якщо я засидівся в тебе, так ти скажи просто. У порядних людей це робиться інакше, культурно (Головко, II, 1957, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 396.