КУЛІ́СА, и, ж.
1. звичайно мн. Частини театральної декорації, що розміщуються з боків сцени; лаштунки. В глибині сцени дорога, обсаджена деревами, між котрими близько правої куліси видно кам’яну фігуру (Фр., IX, 1952, 33); Завіса підіймається, в залу віє холодом сцени, старими фарбами й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінний у кожному театрі (Ю.Янов., II, 1958, 19); Бачу — з-за куліс дві стрункі, високі дівчини ведуть під руки згорблену стару жінку (Рильський, III, 1956, 349); // тільки мн., перен. Частина сцени театру, розташована за декораціями. Прийшли, Розмотуючи мокрі шарфи з шиї, Перукарі, музики, лицедії, Крикливий люд лаштунків і куліс (Бажан, Роки, 1957, 281).
За кулі́сами — за сценою. Богдан і Настя частують дружок і гостей. За кулісами чуть музики, потім співи (Н.-Лев., II, 1956, 424); Жукова притулилась до якогось стовпа за кулісами (Донч., V, 1957, 400); За кулі́си— за сцену. В перший же антракт я викликала його за куліси (Л. Укр., III, 1952, 706); Ми з Левицьким з захватом ринулись за куліси (Минуле укр. театру, 1953, 105).
2. тільки мн., с. г. Смуги високостеблих рослин (соняшника, кукурудзи, сорго і т. ін.), висаджені у грунт, щоб запобігти його вимерзанню і засиханню. Вперше куліси з кукурудзи на парах були застосовані на Півдні Росії ще понад 70 років тому (Наука.., 5, 1956, 16); У місцевостях, де часто бувають великі вітри, баштанні культури вирощують в кулісах з кукурудзи, соняшника і сорго (Колг. енц., І, 1956, 57).
3. техн. Рухома деталь механізму, що перетворює обертальний рух на поступальний або навпаки. Граблини [навісного механізованого копнувача] мають дерев’яні підшипники, насаджені на шийку вала, і важелі, які з’єднані з кулісами (Зерн. комбайни, 1957, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 391.