Слово "кумпол" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КУ́МПОЛ, а, ч., вульг. Те саме, що голова́ 1. — Так його! — під’юдив Фіалек.— По кумполу його, Василю! Його, бач, ні п’ятий рік не навчив, ні кров, що проливав з нами у Політехніці! (Смолич, Мир.., 1958, 66); — А розбіжаться! Він няньчитись не любить. Що не так — лапою по кумполу (Збан., Малин, дзвін, 1958, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 399.