КУНЖУ́Т, у, ч. Південна трав’яниста однорічна рослина, з насіння якої добувають олію. [Романюк:] Кунжут — культура пропашна (Корн., II, 1955, 239); Виготовляють халву з багатого на жир насіння кунжуту, соняшника або з ядер горіхів та арахісу і збитої з відваром мильного кореня карамельної маси (Укр. страви, 1957, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 399.