КУНИ́ЧНИК, а, ч. (Calamagrostis Adans.). Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям. На Михайлівській цілині.. багато так званих широколистих злаків — стоколоса безостого, вівсюнців, пирію, куничника та інших (По заповідних місцях.., 1960, 44); Ось ще одна група.. рослин з українських степів — кореневищні злаки: пирій, куничник, чаполоть, стоколос безостий (Знання.., 10, 1976, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 692.