Слово "курка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КУ́РКА, и, ж.

1. Свійська птиця, яку розводять на м’ясо і для одержання яєць; самка півня. В баби було на хазяйстві четверо овець, три курки та півень (Н.-Лев., III, 1956, 323); Курка рябенька, мов знести хотіла, бочком заглядала в шапку (Тич., І, 1957, 248); * У порівн. Невістка заслала стіл білою скатеркою.., бігає по хаті, як курка з яйцем (Н.-Лев., II, 1956, 25); //М’ясо цієї птиці. Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою (Мирний, IV, 1955, 144).

Ку́рка ла́пою загребе́ — те саме, що [І] ку́ри загребу́ть (див. ку́ри); Ку́рці на сміх — те саме, що Ку́рям на сміх (див. ку́ри); Співцям про це сказать я мушу. Щоб курці не співать на сміх, заглянь, поет, в свою ти душу (Сос., Поезія.., 1961, 6); Ку́рці ні́де клю́нути — дуже тісно, немає вільного місця. Збив [пан] мене — курці ніде клюнути!.. (Мирний, III, 1954, 164); Мо́кра ку́рка — про жалюгідну на вигляд або безвольну, нерішучу людину. [Катерина:] Така дівчина була [Джульєтта], а ти мокра курка (Корн., І, 1955, 307); Сліпа́ ку́рка — про людину, що погано бачить або короткозору (у 1 знач.). Як ку́рка ла́пою — про що-небудь виконуване, виконане незграбно, неакуратно. Оце книжки, а оце я так пишудивіться, гарно? Як курка лапою все одно (Ю. Янов., V, 1959, 160); Взяла Катерина граблі з залізними зубками, латку озимого жита заволочила, загребла, як курка лапою… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 206).

2. Страва з курячого м’яса. Сіли за полудень… Печена курка й пироги пощезали з тарілок (Н.-Лев., III, 1956,26).

3. спец. Загальна назва птахів родини курячих. Звершає на себе увагу своїм чудовим синьо-фіолетовим забарвленням характерний птах Нової Зеландії султанська курка.., що також належить до нелітаючих птахів (Посібник з зоогеогр., 1956, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 410.