КУРКУ́ЛЬСТВО, а, с.
1. Клас куркулів; куркулі. Ліберальні народники хотіли не революції, а реформ для дрібної буржуазії, для куркульства (Рад. Укр., 15.I 1954, 2); Ліквідація куркульства як класу і колективізація — події надзвичайної політичної ваги, що відбулися, коли фільм [«Земля»] був уже готовий (Довж., І, 1958, 23).
2. Збірн. до курку́ль. Німою й похмурою стіною як стояло, так і стоїть до мене тільки міщанство та куркульство,— проте я добре знаю, що ховається за цією мовчанкою (Вас., Незібр. тв., 1941, 201); Нахабніло в степах куркульство (Гончар, II, 1959, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 411.