КУРФЮ́РСТ, а, ч. У феодальній Германії — можновладний князь, що мав право брати участь у виборах імператора. Для ведення війни Росія уклала союз з Данією і саксонським курфюрстом (князем) Августом II, який був одночасно і польським королем (Іст. УРСР, І, 1953, 322).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 414.