КУ́РЯТИНКА, и, ж. Пестл. до ку́рятина. — Коли б ще дав бог курятинку, а ще краще перепелятинку, то вже б справжнісінький чумацький був кулешик (Тют., Вир, 1960, 81); — Що там сьогодні, жіночко? Борщ з молодою курятинкою? (Гончар, Тронка, 1963, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 414.