КУРІ́ПКА, и, ж.
1. Народна назва кількох видів птахів ряду курячих. Знялася зграя куріпок. Чудові маленькі курочки. Пролетівши трохи, вони сіли в бур’яні (Коп., Як вони.., 1961, 16); * У порівн. Бабуся, кругленька та кріпка, дюбає на ніженьках, наче та куріпка (Тич., III, 1947, 75); // М’ясо цих видів птахів як їжа. Терпеливо, мов дитині, заходився [полісовщик] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані, бо ж батюшка чоловік делікатний і не гоже йому пекти птицю в землі (Стельмах, І, 1962, 87).
2. діал. Ку́рка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 409.