КУХА́РКА, и, ж. Жін. до ку́хар. Тут же все присилають з базару самі продавці, а кухарка тільки ходить вибирати (Л. Укр., V, 1956, 385); Стара кухарка порається мовчки коло обіду, й тільки блискучі миски та каструлі дзвонять їй дрібно під руками (Козл., Пов. і опов., 1949, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 420.