КУ́ХВА, и, ж., заст.
1. Бочка (див. бочка1). От в кухві тій, що з борошном стояла, Уся громада [мишей і пацюків] посідала — Розслухать, що і як (Гл., Вибр., 1957, 89); В кутку за кухвою драбина стоїть, і по ній на горище полізла стара (Головко, І, 1957, 267).
2. Глек (у 1 знач.). Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (Коцюб., І, 1955, 198); Кинувши чималий кавалок на верхняк, гончар закрутив, і стала під його руками виникати з глини — кухва не кухва, прездорова кубушка з вузьким горлечком (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 420.