КУХОВА́РИТИ, рю, риш, недок. Готувати їжу; бути куховаром або куховаркою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини, та на храми (Н.-Лев., II, 1956, 267); [Ковшик:] А я думала тебе, куме, сьогодні ввечері в гості покликати. Цілий день куховарила, так старалася… (Корн., II, 1955, 269); Горпина все життя куховарила на весіллях (Кучер, Трудна любов, 1960, 597).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 420.