КУ́ХТИК, а, ч., діал. Зменш. до ку́хта. Кухарі там Картали кухтиків, і голосом розбитим Кричала ключниця сердита на дівчат (Міпк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 421.