КУЦЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ку́ций. От вона виступає, вбрана за фею-царицю, в фантастичному білому куценькому вбранні (Н.-Лев., IV, 1956, 251); Сей том розійшовся досить швидко і зробився тепер майже бібліографічною рідкістю, хоча видання, невважаючи на старанність, вийшло непоказне (дешевенький папір, дрібний друк у дві шпальти, куценька передмова) (Фр., XVI, 1955, 310); Ось цей школяр в куценькій сорочині, у тапочках, у штанях до колін (Голов., Поезії, 1955, 204); Може б, ще більше всипали небораку, так на його щастя схопився зайчик; от Потоцький покинув Кондратовича і чкурнув за куценьким (Стор., І, 1957, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 421.