КУЧЕРЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. кучеря́вий. Виділяючи токсичні речовини, шкідливі для рослин, нематоди затримують розвиток останніх, спричиняють кучерявість листя і викривлення стебел (Захист рослин.., 1952, 276); Лірик по самій природі таланту, він [О. Гончар], проте, воліє створювати ліричний настрій не прямими висловлюваннями, а самою суттю, самим «подихом» зображуваних подій і явищ: лірична кучерявість і водявість йому цілковито чужі (Про багатство л-ри, 1959, 235).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 423.