КІНЕМАТО́ГРАФ, а, ч.
1. Те саме, що кіноапара́т.
2. рідко. Те саме, що кіномисте́цтво. Кінематограф — найбільш синтетичне мистецтво (Літ. газ., 13.III 1959, 3).
3. заст. Кінотеатр. Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом (Гончар, Таврія.., 1957, 464).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 163.