Слово "кінний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КІ́ННИЙ, а, е.

1. Якому надають руху коні. На невеликих ділянках картоплю можна садити квадратно-гніздовим способом під кінний плуг (Картопля, 1957, 83); У Буенос-Айресі є всі види міського транспортуметро, трамваї, автобуси, тролейбуси, таксі і навіть кінні карети (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 65); // Пов’язаний з їздою на конях. Програма змагань з кінного спорту дуже різноманітна (Спорт.., 1958, 78).

2. Який складається з вершників. Стояло військо тут зальотне, Волове, кінне і піхотне (Котл., І, 1952, 171); Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги (Гончар, III, 1959, 95).

3. у знач. ім. кі́нний, ного, ч., рідко. Те саме, що ве́ршник 1. Зібрав [Турн] і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав [шикував] (Котл., І, 1952, 214); Степовим шляхом тікають пани, чоловіки, жінки, старі, обозні, кінні, піші (Довж., І, 1958, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 164.