КІР, ко́ру, ч. Дитяча заразна хвороба, що супроводиться висипом, запаленням дихальних шляхів, слизової оболонки очей, ротової порожнини та гарячкою. Не заносячи цього листа додому, спаліть його, щоб бува кір не передався і до Вашої дітвори (Мирний, V, 1955, 405); Кір — одне з найбільш поширених дитячих захворювань, яке майже кожна людина переносить у ранньому дитячому віці (Хлібороб Укр., 8, 1963, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 168.