ЛАДІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що патронта́ш. Обличчя в Чубенкових бійців були зосереджені й уважні, .. вони діловито мацали й розстібали ладівниці (Ю. Янов., І, 1954, 293); Через плече в мене висіла дубельтівка, а на паску — ладівниця з кількома набоями (Досв., Вибр., 1959, 420).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 434.