ЛАНДО́, невідм., с., заст. Карета з відкидним верхом на чотири місця. Біля тераси вже чекав чудовий екіпаж. Чорне лаковане ландо, запряжене парою вороних породистих коней (Рибак, Помилка.., 1956, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 444.