ЛАПКИ́, по́к, мн. Значки (" " або ,, ’’) для виділення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. У нас іноді під народним мистецтвом розуміють примітив, і коли кажуть-народне, то це слово беруть у лапки (Рильський, III, 1956, 140); Коли.. чужих фраз з лапками у тексті непомірне багато, вони починають нагадувати вам сірих стоног (Вол., Дні.., 1958, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 448.