ЛАСТОВЕНЯ́, я́ти, с.
1. Пташа ластівки. У глибині саду воркотіла дика голубка, а під шкільним дахом пищали ластовенята (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 50); * У порівн. Стоян побачив і дітей, що мчали, як ластовенята, вулицею (Вітч., 7, 1948, 97).
2. перен., розм. Ласкаве звертання до дитини або дівчини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 452.